ДРУГИЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Цок, цок — звук скидався на цокіт жіночих підборів, які, мов дятли, стукають по брущатці вечірнього літнього парку. Навколо тиша, тільки дерева шумлять. Вітер, мов лялькар, смикає за нитки-гілочки, і парк оживає. Листя то тягнеться до небокраю, то стрімголов летить униз. Запахло свіжістю тисячі квітів з алей, що по всьому парку де не глянь, ніби після дощу.

Раптом пролунав гуркіт, ніби тисяча громів, блиснули тисяча сонць по очах, і все вмить потемніло. Піднявся пил, і різко запахло порохом. Вибуховою хвилею мене кинуло вниз — далі падати було вже нікуди. Земля була сирою, холодною, але втримала. Я обійняв її навзаєм.

Мене почали підіймати, трусити та ляскати по обличчю. Я лише трохи привідкрив очі; парк, алеї з квітками, дерева танули, як сон. Переді мною ворушилися чиїсь губи, але крізь пил неможливо було чітко розгледіти, хто виривав мене з марева. Я все одно не чув, що вони казали. А може, я був уже там, біля апостола Петра?

Потихеньку я приходив до тями. Навколо бліді стіни льоху. То і не вітер, і не шум листя – то свист і пищання у моїх вухах. Мене відтягли в куток якомога далі від входу, і я дивився в темряву, звідки крізь величезну діру в черепашнику, що розлетівся на шматки, намагалося пробитися світло. Діра висмоктувала вгору пилюку і сморід пороху, мов витяжка. До мене долинали уривки звуків.

-    Сееее….ммммеее....ннн, чуєєєєш чи нііі?

Нарешті я почав подавати ознаки життя: жадібно хапнув повітря, мов риба на льоду, вдихнув на повні груди й почав відкашлювати слину, змішану з пилом. Де я? Чого лежу на холодній долівці? Чого ці люди в камуфляжах обступили мене і тягнуть либи?

Тепер я остаточно прийшов до тями, і перше, що збагнув, — я був біля виходу  і почув гудіння, наче рій бджіл, що ось-ось залетить. Тільки то зовсім не бджоли були, а дрон, що зробив скид, і я провалився у свій сон…

Більше мені  ніколи не сплутати цей дзвінкий «цок-цок» з підборами – це гранати, мов тенісні мʼячики, цокали і скочувались по сходах до льоху…

Тепер я чітко усвідомив, про що написано в Біблії: «Навіть якщо впаде тисяча або десять тисяч — поруч із тобою, до тебе не наблизиться...»

Я відчуваю, ніби щойно народився вдруге, хоча мій день народження в грудні, а сьогодні – восьме серпня.

А ще я зрозумів, що сьогодні мені даровано Дар — Дар Життя.